Татарські весільні традиції та звичаї

Оскільки більшість татар – мусульмани, то і традиції татарського весілля особливі. На них вплинули історичні події, які й сформували незвичайний порядок сватання та проведення весілля. Але, не зважаючи на різницю в місцях проживання, різні назви страв та чинів, традиції ці об’єднані схожими обрядами. Єдина істотна відмінність – у православних татар одруження проводять у церкві, а у мусульман – вдома.

Як правильно вийти заміж?

До початку 20-го століття дослідники виділяли у татар три форми укладання шлюбу:

• викрадення нареченої;
• сватання;
• добровільний прихід нареченої в будинок нареченого.

З цих трьох найхарактерніший спосіб одруження – сватання. Він відноситься до найбільш ‘правильних’ і давніх татарських весільних традицій.

Сватання

Ось якого порядку слід дотримуватися сім’ям нареченого та нареченої перш ніж розпочати весілля. Спочатку кандидатура нареченої затверджується батьками та старійшинами сім’ї. Потім батьки або інші близькі родичі майбутнього чоловіка роблять пропозицію родичам нареченої.

Під час самобутнього обряду сватання обидві сторони домовляються про фінансову сторону весілля: скільки буде дарів від нареченого (калим), коли планується одруження. Пишуть і затверджують список подарунків, які входять в калим:

• одяг і взуття, головні убори (хустки);
• посуд та інше домашнє начиння;
• постільна білизна;
• тканини;
• домашні тварини (вівці, барани).

І, звичайно, особливо обговорюється сума грошей, внесена нареченим за наречену. Її ж посагу особливої уваги не приділяють. Коли обидві сторони погоджуються зі списком, відбувається ‘змова’. Тобто закріплення договору, остаточне рішення про весілля.

Всіх родичів сторона нареченого пригощає щедрими закусками та питвом. Як закріплення змови, сторона нареченої дарує вишиту ткану скатертину або рушник ручної роботи, а сторона нареченого – гроші. Далі всі переходять до будинку нареченої, де проходить вже офіційний обряд – никах.

Ніках

Татарські весільні звичаї формувалися століттями. Ніках дожив до наших днів і вважається однією з найкрасивіших та давніх традицій. До будинку нареченої приходить мулла і всі родичі, які зібралися на весілля. Наречений і наречена в центрі будинку, перед гостями, отримують від мулли мудрі життєві настанови. До цього обряду нареченому заборонено бути зі своєю нареченою наодинці.

Потім пара йде до шлюбного будиночку. Тут відбувається спеціальний обряд освячення шлюбної постелі. Кожен гість торкається пальцями приготовленої перини і кидає монети в блюдце, поставлене на ній. Далі всі йдуть, а з нареченою залишається найдосвідченіша літня родичка. Вона вчить дівчину, як слід поводитися з нареченим під час шлюбного обряду. Лише після цих настанов пара залишається наодинці.

Викуп нареченої

Чим більше на викуп прийде гостей, тим пишнішим і багатшим вважається весілля. Господар та господиня будинку приділяють їм усю увагу, знайомить між собою.

Татарські весільні традиції передбачають, щоб тамаду вибирали всі гості. Це найдотепніша, весела і досвідчена людина, покликана веселити та розслабляти гостей.

У давнину викуп міг проводитися кілька тижнів, якщо сума була велика. У цей час нареченому дозволялося приїжджати в будинок нареченої один раз на 7 днів, поки не виплатить батькам усю обумовлену суму.

Саме весілля може проходити і 3, й 4 дні. На стіл подається характерне блюдо – чак-чак – торт, який хрустів, коли його кусали. Він прикрашений кольоровими солодкими монпасьє. Найпопулярніше гаряче блюдо – запечений гусак з пловом і багато іншого м’яса, в основному баранина.

Обряд ласкання

У розпал весільних гулянь після смачного частування наречена сідає до гостей спиною і співала. Пісні повинні бути сумними. Всі родичі втішають молоду, гладячи її по спині і промовляючи кілька підбадьорливих слів. Їй дарують подарунки. Ця татарська весільна традиція отримала назву – обряд ласкання.

Освітлення будинку

Після того як наречена увійшла в будинок нареченого, її засипають багатими дарами. А вона дарує молодому чоловікові те, що пошила або виткала власними руками. Молода проходила по будинку і освячувала його: вважається, що це допоможе їй жити в мирі та злагоді з родиною свого чоловіка.