Эксклюзив! Интервью с Виктором Бронюком специально для Wedding.ua
Эксклюзив! Интервью с солистом группы ‘Тик’ Виктором Бронюком специально для Wedding.ua
Украинская эстрада, как, впрочем, и все остальные строится на определенных стандартах. Но есть и те, кто обладают такими силой и энергией, что способны удержаться на гребне славы, не смотря ни на что. «ТІК» – это группа, которая одним своим появлением способна взорвать любую публику. Их песни всегда находят отклик в сердцах слушателей, нет ни одного праздника, где бы не звучала хотя бы одна их композиция. Такой успех возможен только тогда, когда в каждую строчку вложен кусочек собственной души.
Виктор Бронюк – автор песен и по совместительству фронтмен группы «ТІК». Он очень яркий, интересный и позитивный человек, что максимально проявляется в его песнях. Будучи абсолютно неформатным исполнителем, ему удалось создать для своей группы свою собственную нишу в шоу-бизнесе и прочно ее занять.
Сегодня мы поговорим о жизни и семье этого удивительного человека и узнаем, как ему живется за пределами сцены.


Ніколи над цим не задумувався. Мабуть, правильно розставляю пріоритети у житті. Для мене важливо займатись улюбленою справою, але при цьому, щоб моя дружина та діти не були обділені моєю увагою. Баланс у цих питаннях робить мене щасливим.

Пам’ятаю. Якось мені наснилась дівчина. Звичайно, я не розумів чому вона мені наснилась, і не придав цьому ніякого значення. Але коли побачив Таню – згадав по сон і зрозумів, що він був віщим.

Ми познайомились під час роботи. Одного разу у нас був концерт у Івано-Франківську, організатором якого була Таня. Так, як наш продюсер був зайнятий та не зміг бути присутнім на виступі, усі домовленості вів я із Тетяною. Вже тоді по телефону я зрозумів, що вона цікава людина, а коли побачили, то ще й побачив, що вона красива.

Відчув, що вона цікава особистість, а для мене цей фактор дуже важливий і ключовий в бажанні продовжити знайомство. Ти паче, що крім цього Таня – дуже симпатична дівчина.

Ми жили у різних містах, тому дійсно багато розмовляли по телефону. Звісно, важко. Хочеться, щоб людина була поруч, а вона за сотні кілометрів. Зате в цьому була своя романтика.


Я у Вінниці, Таня – у Франківську. Треба було щось вирішувати, адже продовжувати так більше не було бажання. І ми з кумом зібрали речі і поїхали свататись.

Вона бачила, що я кохаю її доньку, і що вона кохає мене. Мабуть, для матері це найважливіше, бачити, що твоя дитина щаслива. Нічого особливого я не робив. Хіба на весіллі чоботи подарував (сміється).

Весілля ми святкували на моїй Батьківщині, у С. Соколова Хмільницького району Вінницької області. Поставили сцену, зал завішали старовинними рушниками, притягнули віз, бочку з квасом, запросили гостей прийти у вишиванках. Було багато людей, і всім було весело. На весіллі ми також знімали кліп на пісню «Білі троянди», але ніколи з гостей про це не сказали, для багатьох з них був сюрприз потім побачити себе у кліпі.


Я був у вишиванці, а Таня – у прекрасній весільній сукні. Все було досить символічно і красиво.

На нашому весіллі грали ми. Сергій Притула був тамадою, місцеві музики теж грали. Були також хлопці із Франківська, ансамбль «Петровичі» надали весіллю гуцульсткий колорит.


На гастролях. Взагалі не часто вдається відпочивати разом. Ще коли зустрічались їздили у Єгипет, катались по Україні, а зараз з дітками складніше, треба думати, де б було б комфортно із малюками.